КуцаЛава
Текст песни Історія (Demo)

Остаться или уйти, бросив все и бежать, забыть, начав новую жизнь, оставшиеся минуты вспоминать, плакать, страдать или все изменить. Поверить и простить – трудно, в пустой комнате искать твои черты, пытаться услышать в дожде шаги твои, твой запах распознать в дуновение ветров, а непогоду ждать как чудо, чтобы ощутить тебя. Это сонет моно грусти моей души, каждое воспоминание о тебе превращается в ноту, ноты этой драмы может быть началом моего пути. Тихо-тихо, не надо больше боли. Открывать по утрам глаза теперь так странно, чего же ждать, как начинать, чтобы было все правильно. Самое сложное – простить, поверить, и все сохранить, сохранить то, что неповторимо.

Ілюзією прожитих віків,
Поетами написаних історій
В маленькім місті крізь полон дощів
Навік зустрілись дві крилаті долі.
Словами неможливо розказать,
Як ті серця замріяно кохали,
В таке не міг повірить навіть Бог,
Вони ж під небом високо літали.
Таких історій дуже мало на Землі,
Вони кохали дуже сильно й до нестями,
Їм дуже заздріли всі очі злі,
Та не зламать любов, яка жила віками.
Дивився в її очі-він тонув,
Для неї ж він був просто ідеалом.
Ніхто б тоді ніколи не збагнув,
Що може все завершитись провалом.
Ще, може, подивився не туди,
Ще, може, замалий для них став світ,
Не зміг він врятувати від біди
Той ніжний і закоханий політ.
Чому трапляється таке-ніхто не знає,
І виникло багато запитань,
Її він досі пристрасно кохає,
Вона ж чомусь не хоче цих кохань.

Сердце бьется, бьется все сильнее

Навіщо все це, як це зупинити?
Нема причин-їх не було, повір!
Коли проходить день
І наступає вечір,
Він, наче вітер, виліта на двір.
І дивиться угору й тихо плаче,
Шука на небі дві ясних зорі,
Одна десь над Полтавою літає,
А інша світится у нього у дворі.
Він пада на коліна і благає,
Щоб доля повернула ту любов.
До крику, до жалю і до нестями
Він хоче обійняти її знов.
Сюжет простий-щоночі він благає
Усе вернути і почати знов.
І хай наступить день,
І знов засяє
Їх спільний день, де починається Любов!